Skip to content Skip to footer

Шампунь для фарбованого волосся: чим він відрізняється від звичайного і як читати етикетку

Напис «для фарбованого волосся» на флаконі — це не маркетинг і не інший аромат. За ним стоять три конкретні відмінності у формулі: м’якша миюча основа, кислотність, зміщена в бік закриття кутикули, і компоненти, що захищають пігмент від води й сонця. Якщо цих трьох речей у складі немає, напис нічого не означає. Нижче — як вони працюють і як за дві хвилини перевірити склад на етикетці, не будучи хіміком.

Перша відмінність: миюча основа

Будь-який шампунь миє завдяки поверхнево-активним речовинам — ПАР. Вони розчиняють жир і бруд і змивають їх водою. Проблема в тому, що сильні ПАР не розрізняють, що змивати: шкірне сало, стайлінг чи пігмент, який сидить у відкритих лусочках кутикули. Звичайний шампунь для щоденного використання побудований на сильних ПАР — так він швидко дає багато піни і відчуття «скрипучої» чистоти. Для фарбованого волосся це відчуття означає, що разом із брудом пішла частина кольору.

Шампунь для фарбованого волосся будується на м’якших ПАР: вони очищають шкіру голови, але не витягують пігмент із довжини. Піни від них менше, і до цього треба звикнути — менше піни не означає гірше миття. Багато таких формул безсульфатні, але не всі: є м’які сульфатні ПАР і є агресивні безсульфатні. Тому дивитись треба не на слово «без сульфатів», а на те, що стоїть у складі на другому-третьому місці після води.

Як читати етикетку. Перші три-чотири компоненти — це основа. Якщо серед них Sodium Lauryl Sulfate або Ammonium Lauryl Sulfate — це сильна основа, для фарбованого волосся не найкращий вибір. Sodium Laureth Sulfate м’якший, у формулах для фарбованого волосся зустрічається. Sodium Cocoyl Isethionate, Cocamidopropyl Betaine, Decyl Glucoside, Coco-Glucoside — м’які ПАР, які зазвичай і стоять в основі шампунів для захисту кольору.

Шампунь для фарбованого волосся: чим він відрізняється від звичайного і як читати етикетку

Догляд за фарбованим волоссям не закінчується шампунем: незмивний спрей із захистом від сонця закриває те, чого шампунь не може.

Друга відмінність: кислотність

Кутикула волосини реагує на кислотність середовища: у лужному вона відкривається, у слабокислому — закривається. Саме тому фарба лужна (їй треба відкрити лусочки, щоб завести пігмент усередину), а доглядові засоби після фарбування — слабокислі (їм треба лусочки закрити, щоб пігмент лишився). Звичайні шампуні зазвичай нейтральні або трохи лужні: для немитого волосся це не проблема, для фарбованого — відкриті ворота для пігменту.

Шампуні для фарбованого волосся мають кислотність, зміщену в кислий бік, і саме тому після них волосся гладше й блищить: закрита кутикула відбиває світло рівномірніше. Цей самий принцип пояснює, чому прохолодне ополіскування допомагає кольору, а гаряче шкодить.

Як читати етикетку. Кислотність на етикетці пишуть рідко. Непрямі ознаки: Citric Acid або Lactic Acid у складі — не як основний компонент, а ближче до кінця списку; формулювання «pH-balanced», «acidic pH» або «закриває кутикулу» в описі. Якщо нічого цього немає — це не вирок, але й не плюс.

Третя відмінність: захист пігменту

Третій блок — компоненти, які працюють уже після миття: утворюють на волосині тонку плівку, яка утримує пігмент і закриває його від води й сонця. Це кондиціонувальні компоненти (у складі їх видно за закінченнями -conium, -monium, наприклад Behentrimonium Chloride), плівкоутворювачі, олії в невеликій кількості та УФ-фільтри. Останні особливо важливі влітку: ультрафіолет руйнує пігмент так само, як вигорає тканина на сонці, і фарбоване волосся від нього страждає першим.

Як читати етикетку. Шукайте будь-який компонент із «UV» у назві або Benzophenone-4, Ethylhexyl Methoxycinnamate — це фільтри. Кондиціонувальні компоненти в шампуні — плюс, але вони не замінюють кондиціонер: у шампуні їх мало, і вони змиваються разом із піною. Кондиціонер після кожного миття потрібен незалежно від того, який шампунь.

Чого в шампуні для фарбованого волосся бути не повинно

  • Сильних ПАР на перших позиціях — про це вище.
  • Спирту у високій концентрації (Alcohol Denat. у перших рядках складу): сушить довжину і відкриває кутикулу. Жирні спирти на кшталт Cetearyl Alcohol — навпаки, пом’якшувальні, їх боятись не треба.
  • Освітлювальних або «очищувальних» компонентів — шампуні глибокого очищення, від лупи з сильними активами, «детокс» — усе це для фарбованого волосся раз на кілька тижнів максимум, а не щодня.
  • Обіцянок «відновлення кольору» — шампунь не додає пігмент, він може лише повільніше його вимивати. Пігмент додають відтінкові засоби, і це окрема категорія.

Безсульфатний чи ні — це правильне питання?

Не зовсім. Правильне питання — м’яка основа чи сильна. Безсульфатні формули здебільшого м’які, тому для фарбованого волосся вони справді підходять частіше. Але в них є нюанс: вони гірше змивають силікони й стайлінг, і якщо ви користуєтесь незмивними засобами щодня, раз на два-три тижні знадобиться миття шампунем сильнішим. Для жирної шкіри голови безсульфатна формула теж не завжди комфортна — коріння може виглядати немитим уже наступного дня. У такому разі краще м’який сульфатний шампунь для фарбованого волосся, ніж безсульфатний, який змушує мити голову щодня.

Як зрозуміти, що шампунь підійшов

Ознаки через два-три тижні: колір тьмяніє повільніше, ніж із попереднім засобом, волосся після миття гладке й не «скрипить», коріння чисте до наступного миття без відчуття плівки. Якщо волосся сплутане й тьмяне одразу після душу — основа занадто сильна або кислотність не та. Якщо коріння жирне вже ввечері — формула замʼяка для вашої шкіри голови, і варто взяти м’який сульфатний варіант.

Професійні лінійки для фарбованого волосся зазвичай мають шампунь, кондиціонер і маску, які працюють в одній кислотності й з тими самими захисними компонентами — тому їх і зручно брати комплектом. Подивитись, як це виглядає в різних брендах, можна в foamé, професійна косметика для волосся: там засоби розкладені за проблемами волосся, а не за назвами.

Коротко

Шампунь для фарбованого волосся відрізняється від звичайного трьома речами: м’якою миючою основою, слабокислою реакцією, яка закриває кутикулу, і компонентами, що захищають пігмент від води й сонця. Перевірити це на етикетці можна за перші три-чотири рядки складу і за наявність УФ-фільтрів. Слово «безсульфатний» — підказка, але не відповідь: дивіться на основу, а не на гасло.